Шукати
to inflict
01
завдавати, причиняти
to cause or impose something unpleasant, harmful, or unwelcome upon someone or something
Transitive: to inflict something unpleasant on sb
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
inflict
3-тя особа однини
inflicts
дієприкметник теперішнього часу
inflicting
простий минулий час
inflicted
дієприкметник минулого часу
inflicted
Приклади
The bully sought to inflict emotional pain on his classmates through taunts and insults.
Хуліган намагався завдати емоційного болю своїм однокласникам через насмішки та образи.
Лексичне Дерево
infliction
inflict
