Шукати
to hurry
01
поспішати
to move or do something very quickly, particularly because of a lack of time
Intransitive: to hurry | to hurry somewhere
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово руху
правильний
теперішній час
hurry
3-тя особа однини
hurries
дієприкметник теперішнього часу
hurrying
простий минулий час
hurried
дієприкметник минулого часу
hurried
Приклади
Realizing he was late for the meeting, John hurried to the conference room.
Усвідомивши, що запізнюється на зустріч, Джон поспішив до конференц-залу.
02
поспішати, прискорювати
to prompt or induce speed or quick movement
Transitive: to hurry sb
Ditransitive: to hurry sb to do sth
Приклади
The boss hurried the team to complete the project before the deadline.
Босс поспішав команду завершити проект до кінцевого терміну.
Hurry
01
поспіх, терміновість
a state of urgency or rush, often caused by a need to complete a task quickly or reach a destination within a limited timeframe
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
hurries
02
поспіх, квапливість
overly eager speed (and possible carelessness)
03
поспіх, квапливість
the act of moving hurriedly and in a careless manner
Лексичне Дерево
hurried
hurrying
hurrying
hurry
