Шукати
to enjoin
01
наказувати, наказувати
to tell someone to do something by ordering or instructing them
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
enjoin
3-тя особа однини
enjoins
дієприкметник теперішнього часу
enjoining
простий минулий час
enjoined
дієприкметник минулого часу
enjoined
Приклади
The teacher enjoined the students to complete their assignments by the end of the week.
Вчитель наказав учням виконати свої завдання до кінця тижня.
02
забороняти, накладати судову заборону
to forbid someone from doing something by legal order
Приклади
A federal judge enjoined him from contacting the witnesses in the case.
Федеральний суддя заборонив йому зв'язуватися зі свідками у справі.
Лексичне Дерево
enjoining
enjoinment
enjoin
