Шукати
to effectuate
01
здійснювати, реалізовувати
to cause something to happen
Transitive: to effectuate a change
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
effectuate
3-тя особа однини
effectuates
дієприкметник теперішнього часу
effectuating
простий минулий час
effectuated
дієприкметник минулого часу
effectuated
Приклади
The new policy aims to effectuate positive changes in the workplace environment.
Нова політика спрямована на здійснення позитивних змін у робочому середовищі.
Лексичне Дерево
effectuation
effectuate
effectual
effect
