Шукати
to effectuate
01
здійснювати, реалізовувати
to cause something to happen
Transitive: to effectuate a change
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
effectuate
3-тя особа однини
effectuates
дієприкметник теперішнього часу
effectuating
простий минулий час
effectuated
дієприкметник минулого часу
effectuated
Приклади
The manager worked diligently to effectuate a seamless transition to the new software system.
Менеджер старанно працював, щоб здійснити плавний перехід до нової програмної системи.
Лексичне Дерево
effectuation
effectuate
effectual
effect
