Шукати
disobedient
01
непослушний, непокірний
refusing or failing to follow rules, orders, or instructions, often showing resistance to authority
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
most disobedient
вищий ступінь
more disobedient
градуйований
Приклади
The disobedient dog ignored its owner's commands and ran off into the park.
Неслухняний пес проігнорував команди господаря і побіг у парк.
02
непослушний, непокірний
unwilling to submit to authority
Лексичне Дерево
disobedient
obedient
obedi
