Шукати
to concur
01
погоджуватися, збігатися в думці
to express agreement with a particular opinion, statement, action, etc.
Intransitive: to concur on an opinion or action
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
concur
3-тя особа однини
concurs
дієприкметник теперішнього часу
concurring
простий минулий час
concurred
дієприкметник минулого часу
concurred
Приклади
The scientists reviewed the data independently, but in the end, they all concurred on the results.
Вчені самостійно переглянули дані, але в кінці кінців всі вони погодилися з результатами.
02
збігатися, узгоджуватися
to occur at the same time
Intransitive: to concur | to concur with an event
Приклади
By a strange twist of fate, their arrivals at the station seemed to concur, even though they took different routes.
За дивним збігом обставин їхні прибуття на станцію, здавалося, збіглися, хоча вони обрали різні маршрути.
Лексичне Дерево
concurrence
concurrent
concurring
concur
