Шукати
to spearhead
01
очолювати, бути на чолі
to be the person who leads something like an attack, campaign, movement, etc.
Transitive: to spearhead an attach or endeavor
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
spearhead
3-тя особа однини
spearheads
дієприкметник теперішнього часу
spearheading
простий минулий час
spearheaded
дієприкметник минулого часу
spearheaded
Приклади
The general chose to spearhead the military offensive personally.
Генерал вирішив особисто очолити військовий наступ.
Spearhead
01
наконечник списа, вістря списа
the head and sharpened point of a spear
граматична інформація
статус істотності
неістота
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
spearheads
02
вістря списа, авангард
the leading military unit in an attack
03
авангард, лідер
someone who leads or initiates an activity (attack or campaign etc.)
Лексичне Дерево
spearhead
spear
head
