Шукати
to rebut
01
спростовувати, відкидати
to prove something false or incorrect with evidence or argumentation
Transitive: to rebut a statement or claim
Приклади
His research findings effectively rebutted the prevailing theory.
Його дослідження ефективно спростували панівну теорію.
02
спростовувати, заперечувати
to argue logically in order to disprove a statement
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
rebut
3-тя особа однини
rebuts
дієприкметник теперішнього часу
rebutting
простий минулий час
rebutted
дієприкметник минулого часу
rebutted
Лексичне Дерево
rebutter
rebut
