Шукати
to rebut
01
спростовувати, відкидати
to prove something false or incorrect with evidence or argumentation
Transitive: to rebut a statement or claim
Приклади
The lawyer rebutted the opposing argument with strong evidence.
Адвокат спростував аргумент опонента вагомими доказами.
02
спростовувати, заперечувати
to argue logically in order to disprove a statement
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
rebut
3-тя особа однини
rebuts
дієприкметник теперішнього часу
rebutting
простий минулий час
rebutted
дієприкметник минулого часу
rebutted
Лексичне Дерево
rebutter
rebut
