Шукати
to rebuke
01
докоряти, сварити
to strongly criticize someone for their actions or words
Transitive: to rebuke sb | to rebuke sb for an action or behavior
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
rebuke
3-тя особа однини
rebukes
дієприкметник теперішнього часу
rebuking
простий минулий час
rebuked
дієприкметник минулого часу
rebuked
Приклади
The teacher rebuked the student for cheating on the exam last week.
Вчитель докоряв учневі за списування на іспиті минулого тижня.
Rebuke
01
докір, вимова
an act or expression of criticism and censure
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
rebukes
Лексичне Дерево
rebuker
rebuke
