Шукати
rougir
01
червоніти, зашарітися
devenir rouge, souvent à cause de la honte, de la timidité ou de la chaleur
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово стану
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
rougis
1-ша особа множини
rougissons
1-ша особа майбутнього часу
rougirai
дієприкметник теперішнього часу
rougissant
дієприкметник минулого часу
rougi
1-ша особа множини імперфекту
rougissions
Приклади
Le ciel rougit au coucher du soleil.
Небо червоніє на заході сонця.
02
почервоніти, забарвити в червоний колір
rendre quelque chose rouge ou lui donner une teinte rouge
Приклади
Elle a rougi ses lèvres avec du baume teinté.
Вона почервоніла свої губи кольоровим бальзамом.
