Шукати
obligé
01
зобов'язаний, вимушений
contraint de faire quelque chose ou tenu par un devoir
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus obligé
вищий ступінь
plus obligé
градуйований
чол. одн.
obligé
чол. мн.
obligés
жін. одн.
obligée
жін. мн.
obligées
Приклади
Il était obligé de finir le travail avant demain.
Він був зобов'язаний закінчити роботу до завтра.
02
обов'язковий, необхідний
nécessaire ou indispensable à faire
Приклади
Il est obligé de porter un casque sur le chantier.
Він зобов'язаний носити каску на будівельному майданчику.
03
неминучий, неуникненний
qui ne peut pas être évité ou contourné
Приклади
Un retard est obligé dans ces conditions.
Затримка є обов'язковою в цих умовах.
L'obligé
01
зобов'язаний, боржник
personne qui doit quelque chose à quelqu'un, souvent par gratitude
граматична інформація
статус істотності
людина
морфологічна будова
складене
злічуваний
рід
чоловічий рід
форма множини
obligés
Приклади
Je suis un obligé de mon professeur pour son aide.
Я зобов'язаний своєму вчителю за його допомогу.
