Шукати
obligé
01
зобов'язаний, вимушений
contraint de faire quelque chose ou tenu par un devoir
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus obligé
вищий ступінь
plus obligé
градуйований
чол. одн.
obligé
чол. мн.
obligés
жін. одн.
obligée
жін. мн.
obligées
Приклади
Elle se sent obligée d' aider ses amis.
Вона почувається зобов'язаною допомагати своїм друзям.
02
обов'язковий, необхідний
nécessaire ou indispensable à faire
Приклади
Cette étape est obligatoire pour finir le processus.
Цей крок є обов'язковим для завершення процесу.
03
неминучий, неуникненний
qui ne peut pas être évité ou contourné
Приклади
La fatigue est obligée après une longue journée de travail.
Втома неминуча після довгого робочого дня.
L'obligé
[gender: masculine]
01
зобов'язаний, боржник
personne qui doit quelque chose à quelqu'un, souvent par gratitude
граматична інформація
статус істотності
людина
морфологічна будова
складене
злічуваний
рід
чоловічий рід
форма множини
obligés
Приклади
Elle reste une obligée de sa famille pour leur soutien.
Вона залишається зобов'язаною своїй родині за їхню підтримку.
