Шукати
to evict
01
виселяти, виганяти
to legally force someone to leave a property, often because they broke the rules of the rental agreement
Transitive: to evict a tenant or resident
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
evict
3-тя особа однини
evicts
дієприкметник теперішнього часу
evicting
простий минулий час
evicted
дієприкметник минулого часу
evicted
Приклади
The property owner evicted the noisy neighbors who disturbed the peace of the neighborhood.
Власник нерухомості виселив галасливих сусідів, які порушували спокій у районі.
