Шукати
to evict
01
виселяти, виганяти
to legally force someone to leave a property, often because they broke the rules of the rental agreement
Transitive: to evict a tenant or resident
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
evict
3-тя особа однини
evicts
дієприкметник теперішнього часу
evicting
простий минулий час
evicted
дієприкметник минулого часу
evicted
Приклади
The landlord had to evict the tenant for consistently failing to pay rent.
Власнику довелося виселити орендаря за постійну несплату орендної плати.
