Шукати
Виберіть мову словника
Duel
01
дуель
a prearranged fight with deadly weapons by two people (accompanied by seconds) in order to settle a quarrel over a point of honor
02
дуель, поєдинок
any struggle between two skillful opponents (individuals or groups)
to duel
01
дуелюватися, битися на дуелі
to engage in a combat or competition between two individuals
Intransitive
Приклади
In medieval times, knights would duel to settle disputes or defend honor.
У середньовіччі лицарі дуелювали, щоб вирішувати суперечки або захищати честь.
Historical figures might duel with swords to resolve personal conflicts.
Історичні особистості могли битися на дуелях на мечах, щоб вирішити особисті конфлікти.
