Шукати
Duel
01
дуель
a prearranged fight with deadly weapons by two people (accompanied by seconds) in order to settle a quarrel over a point of honor
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
duels
02
дуель, поєдинок
any struggle between two skillful opponents (individuals or groups)
to duel
01
дуелюватися, битися на дуелі
to engage in a combat or competition between two individuals
Intransitive
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
duel
3-тя особа однини
duels
дієприкметник теперішнього часу
dueling
простий минулий час
dueled
дієприкметник минулого часу
dueled
Приклади
In medieval times, knights would duel to settle disputes or defend honor.
У середньовіччі лицарі дуелювали, щоб вирішувати суперечки або захищати честь.
