Шукати
to dissuade
01
відмовляти, розвіювати сумніви
to make someone not to do something
Ditransitive: to dissuade sb from sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
dissuade
3-тя особа однини
dissuades
дієприкметник теперішнього часу
dissuading
простий минулий час
dissuaded
дієприкметник минулого часу
dissuaded
Приклади
I dissuaded him from making a hasty decision.
Я відмовив його від поспішного рішення.
Лексичне Дерево
dissuasive
dissuade
