Шукати
to deafen
01
оглушувати, позбавляти слуху
to cause a temporary or permanent loss of hearing
Transitive: to deafen sb
Приклади
The explosion was so loud that it threatened to deafen those nearby.
Вибух був настільки гучним, що загрожував оглушити тих, хто був поруч.
02
оглушувати, звукоізолювати
to make a space or area soundproof
Transitive: to deafen a space
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
deafen
3-тя особа однини
deafens
дієприкметник теперішнього часу
deafening
простий минулий час
deafened
дієприкметник минулого часу
deafened
Приклади
The walls of the recording studio were deafened to keep out external noise.
Стіни звукозаписувальної студії були звукоізольовані, щоб не пропускати зовнішній шум.
03
оглушувати, позбавляти слуху
to overwhelm someone with a loud noise, making it hard for them to hear or concentrate
Transitive: to deafen sb
Приклади
The music at the concert was so loud it nearly deafened the crowd.
Музика на концерті була настільки гучною, що майже оглушила натовп.
Лексичне Дерево
deafened
deafening
deafen
deaf
