Шукати
to coexist
01
співіснувати
to exist together in the same location or period, without necessarily interacting
Intransitive: to coexist | to coexist with sb/sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово стану
правильний
теперішній час
coexist
3-тя особа однини
coexists
дієприкметник теперішнього часу
coexisting
простий минулий час
coexisted
дієприкметник минулого часу
coexisted
Приклади
Dinosaurs and early mammals once coexisted during the Mesozoic era.
Динозаври та ранні ссавці колись співіснували під час мезозойської ери.
02
співіснувати, жити разом
to live or exist together peacefully despite differences in beliefs or interests
Intransitive
Приклади
The two neighboring countries have learned to coexist despite their differences.
Дві сусідні країни навчилися співіснувати, незважаючи на свої відмінності.
Лексичне Дерево
coexist
exist
