Шукати
to coexist
01
співіснувати
to exist together in the same location or period, without necessarily interacting
Intransitive: to coexist | to coexist with sb/sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово стану
правильний
теперішній час
coexist
3-тя особа однини
coexists
дієприкметник теперішнього часу
coexisting
простий минулий час
coexisted
дієприкметник минулого часу
coexisted
Приклади
Modern buildings coexist alongside ancient ruins in the city.
Сучасні будівлі співіснують поряд із давніми руїнами у місті.
02
співіснувати, жити разом
to live or exist together peacefully despite differences in beliefs or interests
Intransitive
Приклади
People of different religious beliefs can coexist within a tolerant society.
Люди різних релігійних переконань можуть співіснувати у толерантному суспільстві.
Лексичне Дерево
coexist
exist
