Шукати
to vindicate
01
виправдовувати, реабілітувати
to prove someone or something right by providing evidence or justification
Transitive: to vindicate an idea or stance
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
vindicate
3-тя особа однини
vindicates
дієприкметник теперішнього часу
vindicating
простий минулий час
vindicated
дієприкметник минулого часу
vindicated
Приклади
The research findings vindicated the theory, providing strong empirical evidence in support of its validity.
Результати дослідження підтвердили теорію, надавши вагомі емпіричні докази на підтримку її обґрунтованості.
Приклади
The new evidence helped to vindicate him of all the charges.
Нові докази допомогли виправдати його від усіх звинувачень.
03
виправдовувати, реабілітувати
to protect from harm or criticism by proving it's right or justified
Transitive: to vindicate sb/sth from harm or challenge
Приклади
His evidence vindicated him from false accusations.
Його докази виправдали його від неправдивих звинувачень.
Лексичне Дерево
vindicated
vindication
vindicator
vindicate
vindic
