Шукати
beleidigen
01
ображати, кривдити
Jemanden mit Worten oder Taten kränken oder verletzen
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
частка
be
основне дієслово
leidigen
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
beleidige
3-тя особа однини
beleidigt
дієприкметник теперішнього часу
beleidigend
простий минулий час
beleidigte
дієприкметник минулого часу
beleidigt
Приклади
Er hat mich absichtlich beleidigt.
Він навмисно образив мене.
