Шукати
bedingen
[past form: bedingte]
01
обумовлювати, спричиняти
Etwas als Folge oder Voraussetzung herbeiführen
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
bedinge
3-тя особа однини
bedingt
дієприкметник теперішнього часу
bedingend
простий минулий час
bedingte
дієприкметник минулого часу
bedingt
Приклади
Diese Entscheidung bedingt zusätzliche Kosten.
Це рішення зумовлює додаткові витрати.
02
бути взаємозалежними, обумовлювати один одного
In gegenseitiger Abhängigkeit stehen
Приклади
Technischer Fortschritt und gesellschaftliche Entwicklung bedingen sich.
Технічний прогрес і соціальний розвиток обумовлюють один одного.
