Шукати
roucouler
01
воркувати, гукати
pousser le cri doux d'un pigeon ou d'une tourterelle
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
нероздільний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
roucoule
1-ша особа множини
roucoulons
1-ша особа майбутнього часу
roucoulerai
дієприкметник минулого часу
roucoulé
1-ша особа множини імперфекту
roucoulions
Приклади
Le pigeon roucoule sur le toit.
Голуб гукає на даху.
02
воркувати, говорити ніжно
parler doucement et affectueusement à quelqu'un
Приклади
Le couple roucoule dans le parc.
Пара воркує в парку.
03
воркувати, ніжно цвірінькати
chanter ou gazouiller d'une voix douce et amoureuse
Приклади
Le rossignol roucoule au lever du soleil.
Соловейко цвірінькає на світанку.
