Шукати
impulsif
01
імпульсивний, безрозсудний
qui agit sans réfléchir ou sans contrôle
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
le plus impulsif
вищий ступінь
plus impulsif
градуйований
чол. одн.
impulsif
чол. мн.
impulsifs
жін. одн.
impulsive
жін. мн.
impulsives
Приклади
Elle parle souvent de manière impulsive en réunion.
Вона часто говорить імпульсивно на зустрічах.
L'impulsif
01
імпульсивна людина, імпульсивна особа
personne qui agit sans réfléchir
граматична інформація
статус істотності
людина
морфологічна будова
складене
злічуваний
рід
чоловічий рід
форма множини
impulsifs
Приклади
Elle est une impulsive qui change toujours d' avis.
Вона імпульсивна особа, яка завжди змінює свою думку.
