Шукати
dénouer
01
розв'язати, розплутати
défaire un nœud ou un lien, rendre quelque chose libre ou détaché
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
нероздільний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
dénoue
1-ша особа множини
dénouons
1-ша особа майбутнього часу
dénouerai
дієприкметник минулого часу
dénoué
1-ша особа множини імперфекту
dénouions
Приклади
Elle a dénoué ses lacets avant de les ranger.
Вона розв'язала свої шнурки, перш ніж покласти їх.
02
розв'язувати, розплутувати
résoudre un problème, une situation difficile ou un conflit
Приклади
Ils ont réussi à dénouer le différend entre les deux parties.
Їм вдалося розв'язати суперечку між двома сторонами.
