Шукати
débrouiller
01
розплутувати, розбирати
démêler ou séparer des éléments entremêlés
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
débrouille
1-ша особа множини
débrouillons
1-ша особа майбутнього часу
débrouillerai
дієприкметник теперішнього часу
débrouillant
дієприкметник минулого часу
débrouillé
1-ша особа множини імперфекту
débrouillions
Приклади
Elle a débrouillé les fils électriques avec patience.
Вона терпляче розплутала електричні дроти.
02
прояснювати, розплутувати
clarifier une situation complexe ou confuse
Приклади
Le détective a débrouillé l'affaire en quelques heures.
Детектив розплутав справу за кілька годин.
03
впоратися, викручуватися
réussir à gérer une situation difficile par ses propres moyens
Приклади
Il s'est débrouillé tout seul pour réparer sa voiture.
Він впорався сам, щоб полагодити свою машину.
