Шукати
coincer
01
заклинювати, спіймати в пастку
bloquer ou serrer quelque chose, ou être pris au piège
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
coince
1-ша особа множини
coinçons
1-ша особа майбутнього часу
coincerai
дієприкметник минулого часу
coincé
1-ша особа множини імперфекту
coincions
Приклади
Il a coincé son adversaire contre le mur.
Він притиснув свого суперника до стіни.
02
загнати в кут, поставити у скрутне становище
mettre quelqu'un dans une situation difficile sans issue, souvent par des questions ou des pressions
Приклади
Elle m' a coincé avec ses arguments irréfutables.
Вона загнала мене в кут своїми незаперечними аргументами.
03
заклинювати, застрягати
bloquer ou serrer quelque chose de manière à l'immobiliser
Приклади
Ma clé est coincée dans la serrure.
Мій ключ застряг у замку.
