Шукати
brouiller
01
перемішувати, плутати
mélanger ou rendre confus quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
brouille
1-ша особа множини
brouillons
1-ша особа майбутнього часу
brouillerai
дієприкметник теперішнього часу
brouillant
дієприкметник минулого часу
brouillé
1-ша особа множини імперфекту
brouillions
Приклади
Le bruit brouille mes pensées.
Шум плутає мої думки.
02
посваритися, розійтися
perdre l'amitié ou se fâcher avec quelqu'un
Приклади
Elle s' est brouillée avec sa meilleure amie.
Вона brouillée зі своєю найкращою подругою.
03
глушити, заважати
perturber ou empêcher la réception d'un signal
Приклади
Le brouillage du signal a interrompu la transmission.
Завади сигналу перервали передачу.
