Шукати
affoler
01
лякати, вводити в паніку
provoquer une grande peur ou désordre chez quelqu'un
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
affole
1-ша особа множини
affolons
1-ша особа майбутнього часу
affolerai
дієприкметник теперішнього часу
affolant
дієприкметник минулого часу
affolé
1-ша особа множини імперфекту
affolions
Приклади
La nouvelle de l' accident a affolé les habitants du village.
Новина про аварію спантеличила мешканців села.
02
панікувати, впадати в паніку
devenir très inquiet ou paniqué
Приклади
Il s' est affolé en voyant le chien courir vers lui.
Він запанікував, побачивши, що собака біжить до нього.
03
занепокоїти, спантеличити
rendre quelqu'un très inquiet ou paniqué
Приклади
Le retard du train a affolé les voyageurs.
Затримка поїзда збентежила пасажирів.
