Шукати
affoler
01
лякати, вводити в паніку
provoquer une grande peur ou désordre chez quelqu'un
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
affole
1-ша особа множини
affolons
1-ша особа майбутнього часу
affolerai
дієприкметник теперішнього часу
affolant
дієприкметник минулого часу
affolé
1-ша особа множини імперфекту
affolions
Приклади
Le bruit soudain a affolé les passants.
Раптовий шум налякав перехожих.
02
панікувати, впадати в паніку
devenir très inquiet ou paniqué
Приклади
Elle s'affole facilement avant les examens.
Вона легко панікує перед іспитами.
03
занепокоїти, спантеличити
rendre quelqu'un très inquiet ou paniqué
Приклади
La mauvaise nouvelle a affolé toute la famille.
Погана новина запаникувала всю сім'ю.
