Шукати
desentonar
01
дисонувати, не гармонувати
no encajar o no armonizar con el conjunto en sonido, estilo o situación
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
правильний
1-ша особа однини
desentono
3-тя особа однини
desentona
дієприкметник теперішнього часу
desentonando
простий минулий час
desentonó
дієприкметник минулого часу
desentonado
Приклади
La música desentona con el ambiente del evento.
Музика дисонує з атмосферою заходу.
02
фальшивити, бути не в тон
cantar o tocar sin afinación correcta respecto a otros sonidos
Приклади
El coro desentonó durante el estribillo.
Хор фальшував під час приспіву.
