Шукати
desenvuelto
01
розкутий, невимушений
que actúa con naturalidad y facilidad, sin incomodidad ni torpeza
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
el más desenvuelto
вищий ступінь
más desenvuelto
градуйований
чол. одн.
desenvuelto
чол. мн.
desenvueltos
жін. одн.
desenvuelta
жін. мн.
desenvueltas
Приклади
Se mostró desenvuelto durante la entrevista.
Він виглядав розкутим під час співбесіди.
02
розкутий, впевнений у собі
que actúa con confianza, seguridad y sin miedo a los demás
Приклади
Se mostró desenvuelto al dar su opinión.
Він виглядав розкутим, висловлюючи свою думку.
