Шукати
to intermit
01
переривати, призупиняти
to stop for a period of time
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
intermit
3-тя особа однини
intermits
дієприкметник теперішнього часу
intermitting
простий минулий час
intermitted
дієприкметник минулого часу
intermitted
Приклади
The delivery of supplies had to intermit when roads flooded during the storm.
Доставка запасів мала перерватися, коли дороги затопило під час шторму.
Лексичне Дерево
intermittence
intermittent
intermit
