Шукати
to impute
01
приписувати, вмотивувати
to attribute a quality, action, or outcome to a person, cause, or source
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
impute
3-тя особа однини
imputes
дієприкметник теперішнього часу
imputing
простий минулий час
imputed
дієприкметник минулого часу
imputed
Приклади
The scandal was imputed to poor oversight.
Скандал був приписаний поганому нагляду.
Лексичне Дерево
imputable
impute
