Шукати
to drub
01
бити, шмагати
to strike or beat someone several times with force
Transitive: to drub sb
Приклади
The boxer drubbed his opponent in the ring, securing a quick victory.
Боксер добре побив свого суперника на рингу, забезпечивши швидку перемогу.
02
розгромити, наголову розбити
to win decisively and thoroughly against opponents in a competition or fight
Transitive: to drub an opponent
Приклади
In the intense chess match, the grandmaster managed to drub his challenger with a strategic move.
У напруженому шаховому матчі гросмейстеру вдалося розгромити свого суперника стратегічним ходом.
Лексичне Дерево
drubbing
drub
