Шукати
to dismay
01
засмучувати, розчаровувати
to cause someone to feel shocked, worried, or upset
Transitive: to dismay sb
Приклади
The poor performance of the team dismayed the coach, who had high expectations.
Погана гра команди пригнітила тренера, який мав високі очікування.
02
засмучувати, розчаровувати
to cause someone to feel anxious or lose determination
Transitive: to dismay sb
Приклади
The unexpected failure of the project dismayed the manager, who had worked so hard on it.
Несподівана невдача проекту пригнітила менеджера, який так багато працював над ним.
Dismay
01
занепокоєння, пригніченість
the sadness and worry provoked by an unpleasant surprise
Приклади
The sudden storm filled us with dismay as we had no shelter nearby.
Раптовий шторм наповнив нас жахом, оскільки у нас не було сховища поруч.
02
жахіт, переляк
fear resulting from the awareness of danger
