Шукати
to disarm
01
роззброювати, нейтралізувати
to deprive someone or something of weapons or the ability to cause harm
Transitive: to disarm sb
Приклади
The soldier disarmed the enemy combatant by swiftly knocking the weapon out of their hand.
Солдат роззброїв ворожого бійця, швидко вибивши зброю з його руки.
02
роззброювати, демілітаризувати
to give up weapons or reduce military strength willingly
Intransitive
Приклади
Several nations disarmed following the peace negotiations.
Кілька країн роззброїлися після мирних переговорів.
03
роззброювати, заспокоювати
to calm or reduce someone’s anger, fear, or suspicion
Transitive: to disarm sb
Приклади
The officer 's calm tone helped disarm the anxious citizens.
Спокійний тон офіцера допоміг роззброїти тривожних громадян.
Лексичне Дерево
disarmer
disarming
disarm
arm
