Шукати
to disarm
01
роззброювати, нейтралізувати
to deprive someone or something of weapons or the ability to cause harm
Transitive: to disarm sb
Приклади
Police officers worked to peacefully disarm the suspect holding hostages.
Поліцейські працювали над тим, щоб мирно роззброїти підозрюваного, який утримував заручників.
02
роззброювати, демілітаризувати
to give up weapons or reduce military strength willingly
Intransitive
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
disarm
3-тя особа однини
disarms
дієприкметник теперішнього часу
disarming
простий минулий час
disarmed
дієприкметник минулого часу
disarmed
Приклади
After the treaty, the troops agreed to disarm by the next day.
Після договору війська погодилися роззброїтися до наступного дня.
03
роззброювати, заспокоювати
to calm or reduce someone’s anger, fear, or suspicion
Transitive: to disarm sb
Приклади
He used humor to disarm the hostile crowd.
Він використав гумор, щоб роззброїти ворожу натовп.
Лексичне Дерево
disarmer
disarming
disarm
arm
