Шукати
to designate
01
призначати, визначати
to choose someone for a certain position or task
Ditransitive: to designate sb to do sth
Transitive: to designate sb for sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
designate
3-тя особа однини
designates
дієприкметник теперішнього часу
designating
простий минулий час
designated
дієприкметник минулого часу
designated
Приклади
The manager will designate a team lead to coordinate the project.
Менеджер призначить керівника групи для координації проекту.
02
призначати, визначати
to choose or intend something for a specific purpose or role
Transitive: to designate sth as sth | to designate sth for a purpose
Приклади
The organizers designated one tent as the main information center.
Організатори призначили одну намету як головний інформаційний центр.
03
призначати, визначати
to officially give a specific title, term, or label to someone or something
Ditransitive: to designate sb/sth a title
Приклади
She was designated "Employee of the Month" for her hard work.
Її призначили "Співробітником місяця" за її важку працю.
04
позначати, вказувати
to show or indicate the exact location of something
Transitive: to designate a location or spot
Приклади
The map will designate the location of the new store.
На карті буде вказано місце розташування нового магазину.
designate
01
призначений, обраний
officially chosen or named for a position but not yet formally in office
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
відносний
неградуйований
Приклади
The president-elect's designate cabinet members will assume their roles next month.
Призначені члени кабінету обраного президента вступлять на посади наступного місяця.
Лексичне Дерево
designated
designation
designate
