Шукати
to contuse
01
контузити, забивати
to cause a bruise or injury to the body, typically by blunt force or impact
Transitive: to contuse a body part
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
contuse
3-тя особа однини
contuses
дієприкметник теперішнього часу
contusing
простий минулий час
contused
дієприкметник минулого часу
contused
Приклади
The gymnast contused her hip when she landed hard on the uneven bars dismount.
Гімнастка ударила стегно, коли жорстко приземлилася під час зіскоку з різновисоких брусьїв.
Лексичне Дерево
contusion
contuse
