Шукати
bucking
01
гарцюючий, непослушний
(of an animal) agitated and violent, in a way that involves sudden leaping, kicking, or twisting to resist control or throw off a rider
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most bucking
вищий ступінь
more bucking
градуйований
Приклади
He barely stayed on the bucking bull for the full eight seconds.
Він ледь втримався на бикуватому бику протягом повних восьми секунд.
Лексичне Дерево
bucking
buck
