Шукати
to affirm
01
підтверджувати
to confirm a legal decision or judgment
Transitive: to affirm a statement or belief
Приклади
Judges affirmed the decision after review.
Судді підтвердили рішення після розгляду.
02
підтверджувати, затверджувати
to declare or confirm the truth, validity, or acceptance of a judgment, agreement, or statement
Transitive: to affirm a judgment or statement
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
affirm
3-тя особа однини
affirms
дієприкметник теперішнього часу
affirming
простий минулий час
affirmed
дієприкметник минулого часу
affirmed
Приклади
The committee unanimously affirmed the appointment of the new CEO, recognizing her qualifications and experience.
Комітет одноголосно підтвердив призначення нового генерального директора, визнаючи її кваліфікацію та досвід.
03
стверджувати, підтверджувати
to answer positively or to confirm a statement or belief
Transitive: to affirm that
Приклади
By raising his hand, Tom affirmed that he understood the instructions.
Піднявши руку, Том підтвердив, що зрозумів інструкції.
Лексичне Дерево
affirmable
affirmative
affirmative
affirm
