Шукати
to affirm
01
підтверджувати
to confirm a legal decision or judgment
Transitive: to affirm a statement or belief
02
підтверджувати, затверджувати
to declare or confirm the truth, validity, or acceptance of a judgment, agreement, or statement
Transitive: to affirm a judgment or statement
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
affirm
3-тя особа однини
affirms
дієприкметник теперішнього часу
affirming
простий минулий час
affirmed
дієприкметник минулого часу
affirmed
03
стверджувати, підтверджувати
to answer positively or to confirm a statement or belief
Transitive: to affirm that
Лексичне Дерево
affirmable
affirmative
affirmative
affirm
