Шукати
blushing
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most blushing
вищий ступінь
more blushing
градуйований
Приклади
His blushing face was a clear sign that he was nervous about speaking in public.
Його червоніюче обличчя було явним знаком того, що він нервувався, виступаючи перед публікою.
Лексичне Дерево
unblushing
blushing
blush
