Шукати
to shout
01
кричати, ревти
to speak loudly, often associated with expressing anger or when you cannot hear what the other person is saying
Intransitive
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
shout
3-тя особа однини
shouts
дієприкметник теперішнього часу
shouting
простий минулий час
shouted
дієприкметник минулого часу
shouted
Приклади
In the bustling marketplace, vendors would often shout to attract customers' attention to their products.
На шумному ринку продавці часто кричали, щоб привернути увагу покупців до своїх товарів.
02
кричати, ревти
to emit a sudden and loud vocalization, to express emotions such as joy, triumph, anger, or to attract attention
Intransitive
Приклади
The fans shouted with joy when their team scored the winning goal.
Вболівальники кричали від радості, коли їхня команда забила переможний гол.
03
кричати, ревти
to cry out or call attention to something using a loud voice
Transitive: to shout sth
Приклади
The coach shouted instructions to the players during the intense match.
Тренер кричав інструкції гравцям під час напруженого матчу.
Shout
01
крик, вигук
a loud utterance; often in protest or opposition
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
shouts
Лексичне Дерево
shouted
shouter
shouting
shout
