Шукати
to ridicule
01
висміювати, глузувати
to make fun of someone or something
Transitive: to ridicule sb/sth
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
ridicule
3-тя особа однини
ridicules
дієприкметник теперішнього часу
ridiculing
простий минулий час
ridiculed
дієприкметник минулого часу
ridiculed
Приклади
He ridiculed the proposal during the meeting, causing tension.
Він висміяв пропозицію під час зустрічі, що спричинило напругу.
Ridicule
01
насмішка, глузування
language or behavior intended to mock or humiliate
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
02
насмішка, глузування
the act of deriding or treating with contempt
