Шукати
stürzen
01
падати, обвалюватися
Plötzlich und unkontrolliert nach unten fallen, oft mit Verletzungsgefahr
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово руху
правильний
допоміжне дієслово
sein
1-ша особа однини
stürze
3-тя особа однини
stürzt
дієприкметник теперішнього часу
stürzend
простий минулий час
stürzte
дієприкметник минулого часу
gestürzt
Приклади
Er ist von der Leiter gestürzt.
Він впав з драбини.
