Шукати
blockieren
01
блокувати, перегороджувати
Etwas physisch versperren, sodass Bewegung oder Durchgang unmöglich wird
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
blockiere
3-тя особа однини
blockiert
дієприкметник теперішнього часу
blockierend
простий минулий час
blockierte
дієприкметник минулого часу
blockiert
Приклади
Ein umgestürzter Baum blockiert die Straße.
Звалене дерево блокує дорогу.
