Шукати
éblouir
01
засліплювати, вражати
impressionner vivement par un éclat ou une performance exceptionnelle
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
éblouis
1-ша особа множини
éblouissons
1-ша особа майбутнього часу
éblouirai
дієприкметник теперішнього часу
éblouissant
дієприкметник минулого часу
ébloui
1-ша особа множини імперфекту
éblouissions
Приклади
Le soleil m'a ébloui en sortant du tunnel.
Сонце засліпило мене, коли я виходив з тунелю.
