Шукати
grincer
01
скрипіти, пищати
produire un son aigu et désagréable par frottement
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
grince
1-ша особа множини
grinçons
1-ша особа майбутнього часу
grincerai
дієприкметник минулого часу
grincé
1-ша особа множини імперфекту
grincions
Приклади
La porte grince quand on l'ouvre.
Двері скриплять, коли їх відчиняють.
02
скреготати, скрипіти
frotter les dents les unes contre les autres involontairement
Приклади
Il grince des dents en dormant.
Він скрегоче зубами під час сну.
