Шукати
défaire
01
розв'язати, розібрати
séparer ce qui était attaché ou assemblé
граматична інформація
морфологічна будова
складене
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
défais
1-ша особа множини
défaisons
1-ша особа майбутнього часу
déferai
дієприкметник теперішнього часу
défaisant
дієприкметник минулого часу
défait
1-ша особа множини імперфекту
défaisions
Приклади
Elle doit défaire ses lacets avant d'enlever ses chaussures.
Вона повинна розв'язати шнурки, перш ніж зняти взуття.
