Шукати
décevoir
01
розчаровувати, підводити сподівання
ne pas répondre aux attentes ou aux espoirs de quelqu'un
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
déçois
1-ша особа множини
décevons
1-ша особа майбутнього часу
décevrai
дієприкметник теперішнього часу
décevant
дієприкметник минулого часу
déçu
1-ша особа множини імперфекту
décevions
Приклади
Son attitude a déçu ses parents.
Його ставлення розчарувало його батьків.
