Шукати
décevant
01
розчаровуючий, що не виправдовує сподівань
qui ne répond pas aux attentes ou espérances
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus décevant
вищий ступінь
plus décevant
градуйований
чол. одн.
décevant
чол. мн.
décevants
жін. одн.
décevante
жін. мн.
décevantes
Приклади
Les résultats de l'examen sont décevants.
Результати іспиту розчаровують.
02
обманливий, розчаровуючий
qui induit en erreur
Приклади
Un sourire décevant cachant de mauvaises intentions.
Оманлива посмішка, що приховує погані наміри.
