Шукати
dictaminar
01
виносити вирок, приймати рішення
emitir un fallo, una sentencia o una decisión oficial, especialmente como juez, tribunal o perito
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
1-ша особа однини
dictamino
3-тя особа однини
dictamina
дієприкметник теперішнього часу
dictaminando
простий минулий час
dictaminó
дієприкметник минулого часу
dictaminado
Приклади
El juez debe dictaminar sobre la admisibilidad de la prueba.
Суддя повинен винести рішення про допустимість доказу.
