Шукати
enfurecer
01
розлютити, привести в лють
hacer que alguien sienta una ira muy intensa
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
1-ша особа однини
enfurezco
3-тя особа однини
enfurece
дієприкметник теперішнього часу
enfureciendo
простий минулий час
enfureció
дієприкметник минулого часу
enfurecido
Приклади
Su mentira enfureció a todo el equipo.
Його брехня розлютила всю команду.
